“Робота дослідників міст не є красивою в звичайному розумінні цього слова. І саме тому – вона прекрасна. Замість екскурсії визначних пам’яток Берліна – спальні пострадянські райончики (Marzahn). Замість ночівлі у готелях – соціальний хостел. Китайська, сирійська, грецька, італійська кухня у тісних місцевих кафешках, де готують китайці, сирійці, греки та італійці. Спілкування з біженцями, мігрантами. А маленьке містечко Єна? Чи там ступала колись нога туриста? Але саме такі міста, такі місця – справжні. І саме справжність варто досліджувати” – пише учасниця навчального обміну “Діалог заради справедливих міст”, кращосихівка Аня Калаш.
#dialogue_for_cohesive_cities – діалог заради справедливості міст – новий #МіжнароднийДосвід Кращого Сихова. Цього разу – навчальний. 10 активістів зі всієї України, в тому числі кращосихівка Anna Kalash відвідали три німецькі міста – Берлін, Лейпциг і Єну.
▪️Про велоактивізм, громадські простори та громади, залучення спільнот, екоініціативи, інфраструктуру міст, мистецькі простори 🌳
▪️Про схожості та відмінності українських та німецьких міст 🏢
▪️Про те, що ж таке “справедливе місто”? 👥
📌 дописи усіх учасників обміну читайте за хештегом #dialogue_for_cohesive_cities
Кращі Спільноти
Якось Опра Уїнфрі сказала: “Ви отримуєте від життя лише те, що наважуєтеся попросити. Не бійтеся підвищувати планку”. Якось ГО Changing Cities у Берліні не побоялися підвищити планку. І як результат – отримала неможливе – введення нового “Закону про мобільність”. Але далося це нелегко: аби активістів почули, вони за 3,5 тижні зібрали 105 425 підписів! 1500 активістів, 250 магазинів, мало сну…
Лише у Берліні, на дорогах щороку помирає 9-15 велосипедистів!
📗 Коротко про закон, який прийняли: 1 – пріоритет завжди надається екологічним видам транспорту, 2 – стратегія громадського транспорту, 3 – велотранспорт, всі цілі ГО Changing Cities, реалізація до 2030 року.
Кращі Простори
Лейпциг. У 80-х, це місто було одним із найзабрудненіших у Європі. Після падіння стіни, звідси масово виїжджали у західну Німеччину. У деяких районах 70% будинків були пустими, їх масово зносили, а це – тисячі будівель. Зараз Лейпциг чи не найшвидше у Німеччині зростає як місто, стає привабливим і комфортним для людей. А ще тут збудували один із найбільших вокзалів у світі. Чому все так змінилося? – Мешканці мать право на формування міських просторів. Так, міській владі варто було сміливо і чесно визнати перед мешканцями: все погано, треба змінюватися і багато працювати.
Традиційно, тут проводяться дискусії щодо творення просторів, малі воркшопи для архітекторів, студентів. Тут громада бере дуже активну участь у розбудові міста. Щодо кожного нового об’єкту та й будь-яких змін – проходять громадські обговорення, на які може прийти кожен. Приходить близько 200-300 людей, на обговореннях мають ще й культурну програму: концерти/пікніки, влада зацікавлена у тому, щоб мешканці приходили. Цікаво, що для міста, одне таке обговорення коштує близько 10 000 євро.
Нам, львів’яни, варто приглянутися до інфраструктури у Лейпцигу. Адже тут також немає метро, але дуже розвинені трамваї. У програмі розвитку сталої мобільності, основний пріоритет – пішохідні доріжки. Потім – велосипеди, трамваї та інший ГТ, а вже пооотім – автомобілі
Інфраструктура. Для кожної п’ятої людини у Лейпцигу, велосипед – основний вид транспорту, кожен четвертий – ходить пішки. Це ціль Лейпцигу до 2025 року, і цьому сприяє уся інфраструктура міста, розповідає Torben Heinemann, голова відділу транспорту та інфраструктури у м. Лейпциг. В першу чергу – заради зменшення викидів від машин, а як бонус – пересування по місту стає зручнішим для всіх. Так, для всіх, навіть для власників автомобілів. Адже тут (зараз скажу непопулярну річ) навмисне не створюють комфортні умови для машин. Місто ж для людей, а не машин, правда?
Навіть якщо маєш машину, але трамваєм доїхати на роботу швидше, комфортніше, приємніше, як швидко ти пересядеш на громадський транспорт?
До речі, Торбен був одним із розробників трамваю на Сихів. А проект вийшов крутяцький, певно він знає, про що говорить 😉
А ще кажуть, що Лейпциг – це Берлін 15 років тому. Погоджуєтеся?
Берлін. Простір, створений дітьми. Ви колись бачили простір, який створили лише діти? Після падіння берлінської стіни, люди звідси почали масово виїжджати. Деякі висотки зносили повністю, а в деяких – залишали 3-4 поверхи (зараз там тераси і озеленені дахи). Лише половина з місцевих жителів – німці, багато мігрантів з Росії, та інших країн. Це – найбідніший район Берліну – Марцан (Marzahn).
Пусті квартири стали нагодою для місцевих активістів (в цьому випадку активісти це бабусі і маленькі дітки).
ФОТО
Із двох квартир, які пустували на останньому поверсі будинку – створили готель. Усі неймовірні декорації – дитяча фантазія. Оренда коштує неймовірно дешево! А для тих, хто думає над тим, щоб переїхати у район на постійно – можна «пожити на пробу». На 1 поверсі, створили соціальне кафе, в якому дві милі бабусі роблять випічку і продають. Тут є вітальня і свій магазин з hand made продукцією. А у підвальному приміщенні – безкоштовний дитячий садочок, у який приходять старшокласники і студенти займатися з дітьми. Добровільно, безкоштовно. І для дітей це – безкоштовно))
У цьому садочку є місцева зірка – хлопчик віку 4-5 років, який дав назву місцевому мосту – «Міст миру між Сходом та Заходом». На громадських слуханнях, де був конкурс на назви мостів, усім найбільше сподобалася ідея цього хлопчика.
От собі думаю, можливо і нам треба такий міст побудувати? 🙂
ФОТО
Справедливе місто – безпечне місто. Це – відстань, яка рятує життя. 50 см між велодоріжкою та запаркованими машинами – це мінус 9-10 аварійних зіткнень велосипедиста і дверей, які відкриває автомобіліст у Берліні за рік.
Я теж думала, що це – недобудована церква, але ніт. Це – університет у Лейпцигу. Тут колись була церква при університеті. За часів НДР, вона була зруйнована, а коли будівлю вирішили відновити – на конкурсі переміг цей проект. Зараз тут співіснують університет і церква.
Ось таке цікаве архітектурне рішення стало результатом суспільного консенсусу
ФОТО
P.S. Перфекціоністам: кругле вікно навмисно є асиметричним. Воно показує напрям, у який падала будівля.
Перше фото: uni-assist.de/
#dialogue_for_cohesive_cities – навчальний обмінміж Німеччиною та Україною завітав і на Сихів!
“Екскурсія Сиховом? З Німеччини?” – дивувалися мешканці. Важко повірити, що тут, у спальному районі можна знати щось цікаве.
Так, можна. Цей район має цікаву історію, місця. До речі, знаєте де знаходиться цей дракон? А карта світу? Скульптури-букви? Мурал? А найцікавіше тут – люди. Адже саме люди, #СихівЦІ продовжують творити цікаві простори та історію, як от Сквер Гідності, Зелена Стежка Сихова, а далі – площа Довженка, Зелена лінія, і ще багато інших …🍁
Таким є справедливе місто для мене. Це місто, яке слухає своїх мешканців і змінюється, щоб їм було комфортніше, цікавіше, безпечніше.
ФОТО
А що для вас є “справедливе місто”?
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.