СихівЦІ: Олександра Сладкова

Начальниця відділу урбаністики ЛКП “Інститут просторового розвитку”:
“Людина мала би знайти все, що їй потрібно у щоденному житті в межах 15 хвилин ходи.”

Олександра Сладкова, 32 роки

Текст: Настя Стьопіна.

Про роботу взагалі і роботу на Сихові

Мене часто приймають за архітектора. В цей момент мені трішки ніяково: я з родини архітекторів, але сама такої освіти не маю. І все одно життя підводить до цієї професії. Я займалась різними просторами – тим, що мені було цікаво, – і якось сама вивчилась. Я не проектую, але подаю ідеї, формулюю завдання, керую процесами.

На Сихові ми розробляли громадський простір на вулиці Зубрівський – Морозній, велику пішохідну алею по вулиці Трильовського, брали участь у конкурсі проектів площі Довженка. Зараз ми коригуємо великий пішохідний простір по бульвару Довженка, а на черзі – проектування двох пішохідних алей по вулиці Вернадського.

Вул. Зубрівська-Морозна (проект). Зображення – Інститут просторового розвитку
Вул. Зубрівська-Морозна. Фото з особистого архіву Олександри

Загалом Сихівська районна адміністрація питає моєї думки щодо інших проектів та ініціатив, я завжди намагаюся допомогти.

Про життя на Сихові

Живу на Сихові вже шість років. Моя бабця була відомою архітекторкою. Багато чого на Сихові проектувала саме вона, зокрема Кінотеатр ім. О. Довженка. Тому коли в мене актуалізувалася потреба жити самостійно, класно, що вдалось знайти квартиру у будинку, до якого доклалася моя бабця.

Мені подобається сам будинок, проектування двору (дякую, бабця!) і краєвид з вікна, що виходить на поле. Кожен тиждень у ньому щось змінюється: щось нове проростає, на небі з’являються інші хмари і видно, як пролітають літаки.

Поле. Фото з особистого архіву Олександри
Поле. Фото з особистого архіву Олександри

Про відпочинок і натхнення

Займаюсь плаванням, готуюсь до літнього запливу. Любительський спорт дуже змінився. Раніше він мені не подобався, тому що доводилось постійно з кимось змагатись, а я людина азартна і не любила програвати. Зараз ти змагаєшся з собою.

Люблю подорожувати. Поїхати в Дрогобич мені не менш цікаво, ніж поїхати в Краків. Подорожуючи, я порівнюю, які процеси відбуваються у містах, дивлюсь, як вони розвиваються, помічаю щось унікальне.

Село. Фото з особистого архіву Олександри

В мене майже немає вільного часу. Мучаюся від того, що всього забагато, але так чи інакше займаюся тим, що мені подобається.

Фото – Настя Стьопіна

Про просторові проблеми Сихова

У порівнянні з іншими частинами Львова, на Сихові набагато більше великих порожніх просторів і вони є порівняно з іншими “спальними” районами достатньо несхожі один на одний. Ці простори є одночасно і перевагою, і викликом: їх потрібно заповнювати функціями, підвищуючи при цьому якість простору, а не навпаки.

Зараз у цих просторах групуються однорідні функції. Наприклад, на Санта-Барбарі є велике скупчення аптек, а супермаркети сконцентровані навколо зупинки площа Довженка. В ідеалі ж, людина мала би знайти все, що їй потрібно у щоденному житті – аптеку, канцтовари, школу, супермаркет, заклад харчування тощо, – в межах 15 хвилин ходи.

Про комерційні потреби мешканців

За другою освітою, я – соціолог. (Спочатку я закінчила міжнародну економіку). Я розробила анкету для дослідження комерції Сихова у Google Форми, яку заповнило понад 600 осіб: коли люди спокійно заповнюють опитування в зручний для себе час, вони багато і вдумливо пишуть.

Дослідження показало, що мешканці хочуть проводити на Сихові (поза помешканням) 2-3 години на день. Вони не хочуть їхати в центр, щоби мати послуги та розваги – як платні, так і безкоштовні. Пропозиції мають бути різноманітні та різні по ціні. Має бути простір, де можна просто посидіти поспілкуватись нікому нічого не платячи. Мають бути кав’ярні і бари, де можна поспілкуватись, мають бути і хіпстерські кав’ярні, де можна сісти попрацювати за ноутбуком. І нехай там кава коштує 50 гривень.

Дуже потрібні місця праці, тому що зранку весь Сихів виїжджає до Львова і вертається ввечері – так робить приблизно 90% опитаних. Якби тут з’явилося хоча б декілька офісних центрів, хоча б один хороший коворкінг, люди би лишалися, а зекономлений на дорогу час витрачали на себе, більше часу проводили з тими, на кого часу завжди здається мало.

“Тягнучка” на Верхньому Шуварі. Фото – Настя Стьопіна

Топ-3 місць Сихова, які варто відвідати мешканцям інших районів Львова

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (подивитись на цікаві сучасні розписи), Сквер Гідності (побачити, що можуть зробити люди, коли їм стає не байдуже), кінцева трамваю №8 (там неймовірний краєвид).

Фото – Олександр Шутюк

СихівЦІ – проект Кращого Сихова про людей, які творять місто, змінюють суспільство на краще, живуть на Сихові і є успішними, ціннісними і цікавими.

Ви можете підтримати цей та інші проекти Кращого Сихова, зробивши внесок на сторінці Підтримати. Дякуємо!