СихівЦІ: Оксана Новікова

Власниця пекарні “Кримська перепічка”:

“Найкраще на Сихові – це люди”

Текст: Настя Стьопіна.

Про роботу на Сихові

15 червня пекарні виповнилось два з половиною роки. Перші півтори з них були достатньо складними – я тут майже жила: приходиш о сьомій ранку, відкриваєш пекарню і до дев’ятої вечора зустрічі, переговори, роботи за планом… А інколи береш шматку і прибираєш.

Як власниця, я займаюсь тут усім, але в першу чергу, це робота з людьми, з персоналом: технічні, психологічні моменти, маркетинг. Зараз я у декретній відпустці, тому намагаюсь управляти дистанційно, а приходити через день-два. Мені багато допомагає чоловік і сестра. “Кримська перепічка” – це сімейна справа.

Про ціннісний заклад для місцевих

Коли ми побачили це приміщення з великими вікнами, ми зрозуміли, що тут можна зробити щось атмосферне – приємний, ціннісний заклад, якого потребують мешканці. В центрі все розраховано на туристів, а ми від самого початку робили заклад для місцевих.

Намагаємось вигадувати щось цікаве: у нас проходять заняття з англійської мови, які ведуть носії мови, декілька разів свої мистецькі заходи тут проводив театр “Домус”. Одна з його засновників теж з Сімферополя.

У перепічці ми зробили маленьку бібліотеку – приємно, коли люди беруть щось почитати. Є такі, хто приходить сюди попрацювати. Багато відвідувачів приходять з дітьми і навіть цілими поколіннями. Тут зустрічаються з подругами пані поважного віку. Це класно! Багато відвідувачів ми вже добре знаємо і спілкуємося з ними.

Про Сихів

Я живу в Солонці, а моя сестра – на Сихові. Цей район нагадує мені типові забудови пізнього радянського періоду, які є й у нас в Сімферополі. Район, де я ходила до школи, до якого я звикла. Він широкий, просторий, тут можна дихати.

Про відпочинок і натхнення

Я людина, яка багато спілкується, тому, здебільшого, я віддаю енергію людям, а отримую її від моря, повітря. В Солонці ти вийшов з дому – і вже на природі, вже відпочиваєш.

Коли ми ще жили в Сімферополі, але вже думали, що доведеться кудись переїжджати, то купили квартиру в Туреччині. Переїхали до Львова, а у Туреччину тепер їздимо відпочивати. Це дуже гарне місце, яке нагадує мені Крим. Там я набираюсь енергії, релаксую.

В дитинстві я багато читала, а зараз відкриваю класику і дивуюсь: як я могла таким захоплюватись? Складні філософські тексти формують особливий погляд на світ, але вони також формують і достатньо складний погляд на світ. Інколи це дуже заважає. Щоби бути щасливим, треба бути трішки простіше.

Про потенціал Сихова і недоліки міста

Найкраще на Сихові – це люди. Звичайно, всяке трапляється, але тут зустрічаєш більше толерантності. Майже всі мешканці Сихова звідкись сюди переїхали: з сел, з інших міст. Особливо в новобудовах – нові люди. Це цікавий мікс. На Сихові можна створювати щось нове.

Наразі дуже не вистачає розвинутої інфраструктури. Зранку всі їдуть в центр, а ввечері повертаються з центру. В результаті, постійні затори. Декілька кілометрів дороги, а скільки витрачається грошей і часу – неймовірно! Не розумію, чому офіси переважно розташовані в центрі – там навіть немає, де припаркуватись.

Зазвичай, в містах з історичним центром всі офіси й адміністративні будівлі виносять на окружні дороги або у спальні райони. Великі центри, де можна отримати всі послуги спеціально розташовують далеко від центру історичного – для зручності.

Топ-3 місць Сихова, які варто відвідати мешканцям інших районів Львова

1. Буду не скромною – “Кримська перепічка”

2. Церква Різдва Пресвятої Богородиці – сучасна церква з потужною енергетикою

3. Український католицький університет, який частково знаходиться у Сихівському районі  

4. Театр “Домус”. Сподіваюсь, вони все ж осядуть на Сихові.

Про важливість подорожей

Людина народжується в одному місті, районі і нікуди з нього не виїжджає – це має залишитися у минулому. Ми живемо в країні з великим потенціалом для внутрішнього туризму, і львів’янам так само потрібно подорожувати в інші регіони. Людина, яка їздить і бачить різні міста, різні досвіди, змінюється і може змінювати світ навколо. Якщо людина сидить на місці, то робитиме все як звикла і не захоче змін.