СихівЦІ: Юрій Руф

Очільник ГО «Літературно-просвітницький проект «Дух нації»». Засновник бренду концептуального одягу «Ґwear». Доцент, викладач.

Текст: Лідія Дулеба

Про роботу

Після закінчення університету, я залишився працювати на кафедрі, а в 2008-му році захистив дисертацію.

Як відомо, зарплати у сфері освіти не найкращі. У мене виникла ідея створити бренд одягу, який у сюжетних лініях привідкриватиме звитяжні сторінки української історії. Дивізія «Галичина», батальйон «Нахтіґаль», постать Миколи Лемика, визвольні змагання 1917-22-х років… Ми не хотіли обмежуватись тризубом на футболках. Ми хотіли зробити бренд концептуального одягу. І ми його зробили.

У бренд закладена ідея, яка відображає мій світогляд і світогляд людей, котрі належать до патріотичної спільноти.

Про громадську діяльність

Приблизно з 2010 року я почав активно цікавитись історією України, зокрема історією ОУН-УПА. Тоді ж познайомився зі зв’язковою Романа Шухевича Ольгою Ільків. Вона справила на мене дуже сильне враження. Вона сказала: «Будьте достойні. Творіть інтелектуально-інформаційну боротьбу. Зараз нам потрібне нове УПА – інформаційне». Ці слова пройшли червоною ниткою через мої останні кілька років.

У 2013-му ми з групою авторів з Криму, Луганська, Києва, Хмельницького, Чернівців і Кривого рогу видали книгу «Голос крові». Це була перша збірка українських націоналістичних поезій. З презентаціями цієї книги я об’їздив майже всю Україну. Моє бачення країни кардинально змінилось, відбулось розширення горизонтів.

У 2015 році, в руслі громадської діяльності, засновано ГО «Літературно-просвітницький проект «Дух нації»». Наша діяльність здебільшого зосереджена у проблемних регіонах. Зокрема, 2016 році ми їздили до військових: проїхали по лінії розмежування від Маріуполя до Сєвєродонецька разом з волонтерами. До цивільного населення їздимо у русифiкованi міcта.

З мого авторського проекту, «Дух нації» виріс у всеукраїнську організацію, яка об’єднує людей з різних областей зі схожими поглядами. В межах України, ми стали ніби одною родиною.

Про натхнення та відпочинок

Відпочиваю працюючи. Часто мене запрошують ведучим патріотичних фестивалів. Зокрема, вже третій рік поспіль я є одним з ведучих “Фестивалю нескореної нації«Холодний Яр» на Черкащині. Минулого року їздив туди з дружиною та одною з доньок. Після фестивалю ми можемо поїхати на Дніпро, але переважно відпочиваємо в Карпатах.

На сцені фестивалю нескореної Nації «Холодний Яр», 2017. Фото – Національний Альянс

Багато читаю. Наприклад, на ідею футболки «Твоя мова – твоя зброя» мене надихнули спогади Якова «Орла» Гальчевського – полковника УНР, котрий виборював українську державність. Мене дуже зачепила його цитата: «На запитання в російській мові відповіддю має бути стріл». Для більшості людей це надто радикально, тому ми не використовували пряму цитату. В пам’ять про Якова Гальчевського, на спині футболки ми розмістили символ орла.

Про людей Сихова

На Сихові живе багато активних людей, які підтримують різні правильні ініціативи; дуже багато моїх друзів, зокрема тих, хто відвоював, або воює на Сході, волонтерів. Звідси походить багато хороших спортсменів.

Козаки-ідоли, Юрій був одним із ініціаторів їх встановлення по вул. Полуботка, у 2012 році. Фото – Лідія Дулеба

На жаль, крім хороших людей, на Сихові багато і тих, хто займається руйнуванням громадського простору; тих, хто не здатен зрозуміти, що їх власне «я» може заважати проживати іншим. Їх всі знають: вони збираються пиячити на лавочках, розпивають спиртне у під’їздах, курять у ліфтах.

Про громадський простір Сихова

Я був школярем, коли ми переїхали з Наукової на Сихів в одну з перших забудов по вулиці Антонича. Пам’ятаю, як будувалась Санта-Барбара: котловани, глина – абсолютно постапокаліптичний простір. Жодних насаджень поміж будинків. Як у дитини, в мене була тільки одна думка: де тут дерева? До глини під ногами ще можна було звикнути, а ось відсутність дерев сприймалась дуже болісно. Помаленьку, це вирішувалось.

На Сихові завжди були проблеми зі спортивними майданчиками: вони одразу нищилися на металобрухт. Великий плюс, що тепер у нас з’являються спортивні зали.

Інша проблема – немає якісних розважальних закладів, куди можна сходити з дітьми. Сихів – сімейний район, але мені нічого не спадає на думку, крім ресторану «La Famiglia». Хотілося би більше престижних концептуальних кафе.

Топ-3 місць Сихова, які на Вашу думку варто відвідати мешканцям інших районів Львова

Козацька церква (Церква Присвятої Трійці), Сихівський лісопарк, кінотеатр «Кіно» (Кінопалац ім. О. Довженка) і – четверте – трамвай на Сихів.

P.S. Більше концептуального одягу шукайте у Ґwear

СихівЦІ – проект Кращого Сихова про людей, які творять місто, змінюють суспільство на краще, живуть на Сихові і є успішними, ціннісними і цікавими.

Ви можете підтримати цей та інші проекти Кращого Сихова, зробивши внесок на сторінці Підтримати. Дякуємо!