Ветеран АТО, член національної збірної України «Invictus Games»
“Хочу довести собі й іншим, що інвалідність – це не край, щоб зупинятись.”
Текст: Настя Стьопіна.
Про військове минуле
Мене з дитинства тягнуло до зброї. За радянських часів існували такі тири, і ось туди мене водили, коли я був малим, а коли підріс, то ходив вже сам.
Раніше служив у Державній службі охорони, спеціальний підрозділ «Титан». З початком російської агресії, пішов у добровольче формування – батальйон, який згодом став частиною Збройних сил України.
З війни мене повернули у 2015 році через синдром Гієна-Барре. Це доволі рідкісне автоімунне захворювання, ніхто точно не знає, що його запускає. Зараз я людина з інвалідністю.
Про спортивне теперішнє
Існує такий проект, який заснував британський принц Гаррі – «Invictus Games» (Ігри нескорених). Це на кшталт Паралімпійських ігор, але «Invictus Games» мають свою специфіку – в складі національних збірних участь у змаганнях беруть військові, які отримали травми, поранення, захворювання під час бойових дій. Україна вперше долучилась до ігор у 2017-му.
Цього року я увійшов до складу національної збірної: тренувався, на Всеукраїнських тестуваннях показав непоганий результат – в категорії «велоспорт на шосе» отримав золото, а в стрільбі з лука – срібло.
Майже кожен день у мене тренування – або лук, або велосипед. Цього року ігри проходитимуть в Австралії, відкриття в Сіднейській опері вже 20 жовтня.
Я також маю непогані шанси попасти у Паралімпійську збірну України зі стрільби з лука. Хочу довести собі й іншим, що інвалідність – це не край, щоб зупинятись.
Про відпочинок і натхнення
Мене надихає сім’я та спокій.
Відпочиваю вдома на ліжку :), але намагаюсь вибиратися на природу. Просто беру велосипед і кудись їду. Слава Богу, що Сихівський ліс (парк Івана Павла ІІ) зробили більш-менш чистим.
Про плюси Сихова
Живу на Сихові з 2001 року. Чому? А в мене дружина звідси. Коли отримував квартиру, міг вибирати, в якому районі Львова поселитись. Я вибрав Сихів.
Тут гарне транспортне сполучення: маршрутки їдуть в будь-який кінець міста, а тепер ще трамвай є. І я на тренування, і дитина в школу добираємось трамваєм.
Сихів досить зручний для людей з інвалідністю. Наприклад, всі будинки, які я бачив, обладнані пандусами.
А ще на Сихові багато зелені. Цікаво, куди доводиться топати мешканцям центральної частини міста, щоби відпочити на природі?
Про мінуси Сихова
З поганого на Сихові – бруд. Подивіться і ви все зрозумієте:
Дуже мало патрулів на такий великий спальний район. Ввечері, починаючи з восьмої-дев’ятої години, неповнолітні розпивають алкоголь, а патруль, якщо і проходить, то не робить їм зауваження, допоки ви не звернете увагу патруля на порушення. Я вважаю, це неправильно.
Так само не роблять зауваження мотоциклістам, які вночі влаштовують гонки по проспекту Червоної Калини.
Чого реально не вистачає на Сихові, так це дитячих розважальних закладів. Доводиться їздити з дитиною або в King Cross, або в Forum Lviv, або в Дитячу планету на вулиці Стрийській.
Цікава історія, що сталася на Сихові
Історія не дуже цікава, але у 1999 році на Сихові з мене пробували зняти куртку. Для злодія історія закінчилась трагічно, а мене – тоді ще працівника міліції – майже дві доби тримали у райвідділі, де я давав пояснення.
Топ – 3 місць Сихова, які варто відвідати мешканцям інших районів Львова
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці, яку відвідував Іван Павло ІІ
- Сихівський ліс (парк Івана Павла ІІ)
- Дорога, яка веде з Сихова до озера Вульки
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.